«Позивний «Митець» – історія солдата-художника, чий щоденник презентували на “Сталевому слові” в Полтаві

«Позивний «Митець» – історія солдата-художника, чий щоденник презентували на “Сталевому слові” в Полтаві

У Полтаві в межах І Всеукраїнського форуму мілітарної культури «Сталеве слово» (21-23 листопада) відбулася презентація книги «Позивний «Митець»: щоденник солдата».  Книгу представила Вікторія Стасюк, мама полеглого автора Станіслава Комара.

Станіслав Комар – архітектор, випускник факультету архітектури, будівництва та дизайну Державного університету «Київський авіаційний інститут» (2021 рік), військовослужбовець, солдат 411-го окремого полку безпілотних авіаційних комплексів України «Яструби» (2024-2025 роки).

Воїн загинув 10 січня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Андріївка Донецької області від мінно-вибухової травми, несумісної з життям…

“Він постійно малював, де б він не був. Його мрією було нести українську культуру людям через мультики та анімації”, – пригадує Вікторія Стасюк

Вона процитувала слова Леся Курбаса на початку щоденника сина, які стали його своєрідним кредо:

«Коли ми принижуємо наші вимоги до того, що ми можемо зробити в наших нинішніх обставинах – це не дасть ніякого прогресу. Пам’ятайте, політика залежить від державних мужів майже стільки ж, скільки погода – від астрономів. То ж що залишається нам? Творити, творити. Всупереч усьому. Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне. Запам’ятайте, бо місія наша – велика. Театр має бути таким, яким суспільство – має бути завтра…».

Станіслав зустрів повномасштабне вторгнення в Києві, коли захищав свою магістерську роботу. За словами мами, це відбувалося «без світла, при масованих обстрілах Києва, але вони її все ж таки захистили й здали».

Невдовзі Станіслав ухвалив рішення йти на фронт, хоча й не був військовиком. До цього його спонукала історія хлопчика, чий брат загинув на війні.

«Я сповнений мотивацією захищати цих людей… Хочу спробувати побути щитом цих людей, бо я можу й хочу. Хочу, щоб було менше поранених душ… щоб у дітей було дитинство без війни», — писав він у щоденнику.

Станіслав приєднався до війська, у якому, попри своє цивільне бачення (спочатку збирався взяти з собою гітару, олівці та м’які іграшки), став оператором дронів. Пройшов 40 днів навчання в Англії з «дуже класними інструкторами», хоча й фізично це було «дуже важко». Жартома писав, що «в Англії дуже міцні дерева», бо доводилося діставати з них дрони, які «дуже дорого коштують».

Усі свої тренування та бойові виходи він описував у щоденнику з гумором, називаючи вивчення радіохвиль «свого роду магією».

Навіть на Донеччині, у місті Добропілля, він не припиняв творчості. Він створював анімації, малював картини на графічному планшеті та навіть розмальовував снаряди, називаючи їх «подарунками для русні».

Вікторія Стасюк повідомила, що отриманий нею щоденник ліг в основу книги, яка присвячується усім героям, що загинули, не встигнувши здійснити свої мрії. Вона також планує організувати виставку робіт Станіслава, оскільки він залишив багато своїх малюнків у різних стилях,  а також незавершений мультик до пісні «Страча хліб» — «тільки в чорновому варіанті». 

Книгу «Позивний «Митець»: щоденник солдата» можна придбати в матері або в магазинах Кременчука. Є також спеціальний альбом без тексту, у якому зібрані його роботи.

Роботи Станіслава інстаграм @gondarens

Facebook Комар Станіслав

Telegram “Сховок художника“

Youtube канал з анімаціями

 

 

 

---

[wp_show_posts id=”1014722″]

матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко